Розводка проводів в розподільчій коробці — поради від майстрів

Надійність електропостачання залежить від якості з’єднань окремих проводів між собою та загального розподілу електропроводки. Будь-які помилки можуть призвести до порушень пожежної безпеки. Монтаж розподільчої коробки для організації проводки — одна з пріоритетних рекомендацій «Правил улаштування електроустановок». Компанія SKYENERGY пропонує купити розподільчі коробки у Києві зі швидким оформленням замовлення та відправленням в будь-який регіон України. Распред коробка з порожнистим корпусом має круглий або квадратний переріз, а також зовнішній та внутрішній варіанти виконання. Розподільчі коробки внутрішні вбудовуються в стіну, а кришка розташовується одному рівні з поверхнею стіни. Коробка розподільча зовнішня кріпиться безпосередньо на стіну. 

Які бувають типи з’єднань проводів

З’єднання проводів між собою відбувається усередині розподільної коробки — для цього на бічних стінках є виходи, через які заводиться проводка. Для швидкої заміни пошкоджених ділянок провід укладається в гофровану трубку, яка закріплюється до коробки для проводів за допомогою різьби або штуцера.

 З’єднання в розподільчій коробці може виконуватися кількома методами, кожен з яких має свої переваги та недоліки. У процесі роботи знадобиться відповідний інструмент, без якого сформувати якісне зчленування неможливо. Основні типи з’єднань:

1. Метод скручування. Скрутка — ненадійний спосіб з’єднання струмопровідних жил між собою, але водночас найпростіший. З’єднувати таким методом проводів в розподільчій коробці заборонено, оскільки це може призвести до перегріву дротів з подальшим займанням. Скрутку треба розглядати як тимчасове з’єднання для тестування.
2.     Опресування — метод, при якому використовуються пресувальні кліщі та гільзи, виготовлені з тих же матеріалів, що проводи. Такий спосіб забезпечує високу надійність зчленування. З’єднання проводів виконується відносно швидко, а сам метод підходить у випадках, коли передбачається високе навантаження на провідники.
3.     Зварювання. Спосіб відрізняється високою надійністю, але для реалізації потрібен інверторний зварювальний апарат, вугільний електрод (для мідних жил) та флюс. В результаті отримаємо буквально цілісний провід, контакт у точці зчленування якого з часом не погіршується. Жили при такому з’єднанні мають бути виготовлені з одного матеріалу. Точкове зварювання виконується інвертором на 24V з мінімальною потужністю 1 кВт. Розмір зварювального струму встановлюється залежно від перерізу жили.
4.     Метод паяння. За надійністю контакту метод паяння дорівнює зварюванню, виконується схожим чином. Однак його не рекомендується використовувати для з’єднання проводів у місцях, які можуть піддаватися надмірному нагріванню. Зачищені проводи покриваються каніфоллю, яка наноситься на поверхню жил розігрітим жалом паяльника до появи нальоту іржавого відтінку, далі виконується скручування жил. На місце скручування паяльником наноситься олово так, щоб воно проникло між витками.
5.     Болтовий варіант. Серед переваг болтового типу з’єднання наголошується: простота монтажу, його низька собівартість, можливість з’єднувати провідники різних матеріалів. Якщо струм навантаження не перевищує 16A, можна використовувати болти з типорозміром різьблення M4 за мінімального діаметра контактного майданчика — 12 мм.
6. Затискачі. Застосування гвинтових контактних затискачів має ряд переваг перед іншими варіантами: простота реалізації — достатньо затягнути викруткою пару болтів, доступна вартість, з інструментів знадобиться лише одна викрутка з відповідним жалом.

Установка та підключення розподільчої коробки

Перед монтажем електропроводки (особливо закритого типу) у помешканні спочатку необхідно ретельно продумати та визначити місця, де будуть встановлені розподільчі коробки, підготувавши наочну схему розташування всіх елементів електросистеми. Далі можна розпочати прокладання проводів до місць, де будуть розташовані розподільчі коробки. Для цього потрібно виконати дроблення ділянок стінки, під час прокладання відкритої проводки — кабельних коробів.

 Коробка розподільча зовнішня повинна монтуватись на відстані 10-30 см від стелі. При прихованій електропроводці розподільчі коробки внутрішні заглиблюються в стіну таким чином, щоб його кришка була нарівні зі стіною. Монтаж розподільчої коробки круглої форми всередині стіни передбачає використання спеціальних корончастих насадок для перфоратора, які повинні підходити по розміру виробу. Якщо заглиблення у стіні має більший розмір, то для забезпечення міцного з’єднання корпусу коробки зі стіною можна використовувати алебастр, гіпсовий розчин. Після фіксації коробки заводяться проводи, способи з’єднань яких були розглянуті вище.